Мені сказали колись: «Настя,
Не кожному по житті вдасться
Стати шалено відомим.
То, певно, одиниці з мільйонів.
Хтось же має хмарочоси будувати
І запускати ракети в космос.
А хтось має вулички підмітати,
Живучи дуже скромно і просто.
Років 5 я, мабуть, бунтувала.
Адже: «Це неправда, все в твоїх руках!
Ти надто мало працювала,
Якщо не вибила собі зірковий шлях»
Я хотіла їм довести,
що це лише стереотипи.
Якщо людина мріє чогось досягти,-
Вона здатна світ змінити.
Тільки, не врахувала маленьку деталь:
Я хотіла змінити чужу думку
Про себе, свій статус і силу. А жаль.
Я пішла не в тому керунку.
Стереотипи були. Це правда.
Та не в чужій голові, а в моїй.
Віра в те, що якщо я не вирвусь зі стада
І не докажу, що все під силу мені,
Тоді марно я тут живу...
Марно лиш трачу ресурси і час
Якщо цілі великої я не несу,
То для чого це все?
(Просто атас)
Я б хотіла розвиватись семимильними кроками,
Але мені не виходить.
Я засвоюю довго старі уроки
В той час, як інші забирають золоті винагороди.
Та все ж головна ідея не в тому,
що якщо хочеш, то можеш сягнути хоч неба.
А в тому, що якщо не досягнеш,
То ким ти будеш для себе ?
16/07/2022
