Атас

​

Мені сказали колись: «Настя,

Не кожному по житті вдасться 

Стати шалено відомим.

То, певно, одиниці з мільйонів.

Хтось же має хмарочоси будувати 

І запускати ракети в космос.

А хтось має вулички підмітати,

Живучи дуже скромно і просто.

Років 5 я, мабуть, бунтувала.

Адже: «Це неправда, все в твоїх руках!

Ти надто мало працювала,

Якщо не вибила собі зірковий шлях»

Я хотіла їм довести, 

що це лише стереотипи.

Якщо людина мріє чогось досягти,-

Вона здатна світ змінити.

Тільки, не врахувала маленьку деталь:

Я хотіла змінити чужу думку 

Про себе, свій статус і силу. А жаль.

Я пішла не в тому керунку.

Стереотипи були. Це правда.

Та не в чужій голові, а в моїй.

Віра в те, що якщо я не вирвусь зі стада 

І не докажу, що все під силу мені,

Тоді марно я тут живу... 

Марно лиш трачу ресурси і час 

Якщо цілі великої я не несу,

То для чого це все?

(Просто атас)

Я б хотіла розвиватись семимильними кроками, 

Але мені не виходить.

Я засвоюю довго старі уроки 

В той час, як інші забирають золоті винагороди. 

Та все ж головна ідея не в тому, 

що якщо хочеш, то можеш сягнути хоч неба.

А в тому, що якщо не досягнеш,

То ким ти будеш для себе ? 

16/07/2022