Уроки

«Уроки»

Гортаючи свою стрічку 

Після робочого дня

Ти зупинишся на хвилину 

І почуєш мої слова 

Я не розкажу тобі. як жити

Чи,як полегшити біль.

Але ти зможеш трохи схилити

Свою втомлену душу до моїх слів 

Мозок кипить, душа болить,

А тіло починає хворіти.

Пора прийняти правила гри: 

Згоріти, або ж прозріти.

Коли всередині пусто і хочеться вовком вити,

Бо не знаєш з чого почати, за що вчепитись ;

Коли не знаєш. що далі робити,

Найважче - це все відпустити.

Найважче собі дати час,

Щоб зібрати вдосталь аргументів 

І доторкнутись до дна, 

Яке позбавить сумніву і сентиментів.

Розум стане холодним. 

А дії будуть чіткіші.

Зникне страх не бути благородним,

Коли на тебе дивляться інші.

Ти втомишся жити для всіх.

І, якось, в темну ніч, ненароком

Згадаєш про себе всі сні

І від холодного поту

Прокинешся, бо мозок кипить,

Душа болить, а тіло починає хворіти.

Ти зрозумієш назавжди, не на мить,

Що ти дуже не хочеш старіти, 

Що ти не хочеш ні слави, ні грошей, 

ні чужого одобрення, Ні похвали.

Тобі би трошечки стати молодшим,

І трохи часу собі зберегти.

І ти не будеш більш віддавати себе

На людей, чи якісь заняття,

Які принесуть тобі лиш одне:

Самопожертву, або саморозп‘яття.

Тоді, при такій можливості 

Ти згадаєш вічні слова:

«Не жертви хочу, а милості».

І потече ще одна сльоза.

Бо ти зрозумієш, врешті,

Що твоя постійна жертва,

Твою душу тримає в арешті,

Тому почуваєшся, як напівмертва.

Ти заціниш свою свободу

І, як це - жити собі на благо,

Коли відречешся від думки народу.

Спочатку, це буде складно.

Ти будеш чужою для рідних,

І близькі можуть стати чужими,

Але ти будеш повністю вільна,

А думки будуть молодими.

От тоді ти побачиш любов

Завдяки своїй сміливості.

не наламаєш з жертовності дров,

Бо навчишся жити із милості.

Мозок стане спокійним. 

Душа перестане боліти.

Ти закінчиш свій бій із тінню 

І тіло не буде хворіти.

Все це буде, а поки що - ляж.

Хай мокріють від сліз твої щоки.

Плач зі мною, людино, плач

Так засвоюються уроки.

06/10/2021