субота, 7 травня 2022 р.

Межі


Не кожна жінка домогосподарка

Не кожна жінка кухарка

Є жінка, що зброю тримає

І, можливо, керує танком. 


Не кожен чоловік солдат. 

Не кожен відчуває себе воїном, 

Щоб взяти в руки автомат, 

Міняючи вперто набої.


Я б хотіла бачити свою країну

Здоровою психологічно, 

Де усім є місце, де всіх розуміють

І не травлять цинічно, публічно


За те, що ти трохи інший:

Виконуєш свою місію.

Не гіршу, ніж в інших, не ліпшу

А просто- свою. Без компромісу.


Я б хотіла, щоб всі розуміли,

Що ми не можемо бути однакові,

Що всі по своєму натерпілись 

І всі по-своєму сотні раз плакали. 


І не можна казати, що хтось більше, чи менше, 

Бо в кожного свої уроки.

І якщо інші, ніж в тебе,- не значить що легші. 

Досить дивитися в різні боки, 


Щоб шукати лиш вади в чужих.

Не помічаючи свого болота, 

Яке затягує в пекло, вниз.

А ти не бачиш через свою глупоту.


Я б хотіла, щоб ми поважали

Роботу, яку робимо всі порізно.

Хоч на паралельних  фронтах, та щоб не забували:  

Ми деталі єдиного механізму.


Я усвідомила для себе тепер,

Що у війні ти мудрим бути не можеш.

Ти не можеш судити живих, чи тих хто вмер,

Наче люди в твоїх руках, а не в Божих.


Тільки в себе ти можеш заглянути,

Бо ти обмежена своїм мозком і  тілом.

Чиїсь дії, думки, які хочеш «забанити»ф -

Це абсолбтно не твоє діло.


Тобі підвладні дві руки, дві ноги.

Ти можеш ними користуватись.

Ти можеш скласти  свої думки 

І спробувати в них розібратись 


Але й це буде дуже важко...

То як можна залізти в чужу голову,

І сказати що - правильно, а що - аморально і страшно.

Це так нерозумно і соромно...


Бо я так хочу, щоб мене не судили,

Але перша осуджую інших,

Не знаючи, що вони пережили.

Вішаю ярлики поспішно.


Я просто вдячна людям на фронті, 

Які готові померти за свою ідею,

Які в тому пеклі, серед мертвої плоті 

Ідуть до кінця за нею.


Я вдячна тим, хто виконує своє призначення.

Просте і, може, іншим непомітне.

Твоє життя має велике значення.

І перед людьми ти не мусиш писати звіти 


Ніхто не повинен заслужити любов, 

Бути блазнем, щоб сподобатись народу.

Любов до себе не має ніяких умов 

І не має залежати від людських слів і погоди.


Ти фізично обмежена своїм тілом,

Щоб не лізти в чуже життя.


Ти - єдина, над ким маєш владу на зміни.


Цього вчить мене зараз війна. 


25.04.2022

Немає коментарів:

Дописати коментар

Молитва

​ На кухні говорити з Богом   І пити чай о першій ночі.  І мало у мені святого, Щоби просити в Нього помочі. Та, все ж, я спробую. Вже всоте...