Давно пора зрозуміти,
Що ти не «не така», а просто інша.
І з тобою усе в порядку.
Ти не гірша від когось, не ліпша.
Ти просто така, як є.
І цього вже предостатньо,
Щоб не картати себе за це.
Не принижувати, не цькувати.
А знаєш, ти ж старалась зрадити собі,
Щоб, наче, стати крутішою
Бо для того, щоб бути як всі
Треба займатися тим, що й інші.
Щоб не почуватися гіршою,
Треба жити не з відчуттів,
А за порадами, що їх радять «мудріші»
Та хто їх «мудрими» наректи зумів?
Так от, ти собі намагалась зрадити,
Щоб досягти однієї цілі:
Щоб тебе по голівці захотіли погладити
І дивитися косо не сміли.
Але тобі не вийшло по чужій конструкції
Бо чужий шлях дається нелегко.
Ти, наче, робиш усе по інструкціі,
А результат ще ооой як далеко!
(Хоча інші, зробивши те саме,
Вже досягли всіх висот.)
І ти сидиш і думаєш: «а власне,
Може, то я такий ідіот,
Що мені це все не виходить».
І це, звісно, дуже бентежить.
«Може, легше піддатися власній свободі
Й робити те, що мені належить?»
- і це було б найкращим рішенням
У завершенні цього вірша.
Але я не напишу, бо це твоя історія
І кінцівка має бути твоя.
Я б хотіла отримати відповідь скорше
На те, чому успіх у світовій метушні
Вимірюється кількістю грошей,
А не станом душі ?
06/11/22
Немає коментарів:
Дописати коментар