Накриває

​Просто, трошки тебе «накриває» ?

Розслабся. Зі мною постійно буває. 

Але, навіть, коли тобі щось не вдається,-

Світ без тебе аж ніяк не загнеться. 

Ми мільйонами, мільярдами, 

Топчемо щодня тротуари.

Залетіли в життя і вилетимо петардою, 

Щоб пройтися по циклу сансари.

Ти шукаєш той сенс, шукаєш талант,

Щось, за що тебе б цінували.

Я маю перевірений часом гарант,

Що дасть тобі промені слави:

1. Скажи людям те, 

що вони хочуть почути,

Навіть, якщо це - неправда;

2. Дай їм чарівну пігулку від скрути.

Навіть, якщо та - уявна. 

3. Згодуй їм надію, дай на десерт. 
Бо надія така солодка...

Поки не розіб’ється вщент,

І стане, як злобна цьотка,

Яка змусить мозок вмикатись.

Бо розбиті надії - велике горе,

Але й поштовх, щоб розвиватись. 

Врешті, муза тобі непідвладна.

Її не вхопиш тоді, коли треба.

Вона приходить тобі, як розрада,

Коли в ній є глибинна потреба.

Залиш натовпу його арлекінів,

Які будуть стрибати до віку 

І грати для люду кіна. 

Їм обом це буде на втіху.

Залиш собі трохи інтимного.

Трохи таланту незайманого,

Який любить бути дитиною,

І без тиску він буде незламаним.

Залиш собі себе справжню,

Яка усі козирі за рукавом 

Триматиме до останнього

І йтиме своїм шляхом.

28/12/22