Людина закінчується там,
Де починається митець.
Людина біля себе не підняла б шум і гам
Без творчості. Не об’єднала б тисячі сердець.
Ти думаєш, що творчість - це поезія чи музика,
І з цього виключаєш будь-яку науку.
Творчість - це, навіть, пришити ґудзика,
Чи технічно винайти якусь нову штуку.
Це все, що виходить за рамки і правила:
Будь то танці, чи математика.
Це все, що людині крила розправило.
І тепер, тільки практика, практика практика...
«Ти будуєш ракету!? Та в тебе талант!»
Люди думають, це лиш від природи.
А ти - відточуєш свій діамант
За сотнями годин роботи.
Чим більше займаєшся тим, що по духу,
Тим більше кричать: «обдарована!»
Люди вірять в життєвий фарт або «пруху»
І рахують чуже задоволення.
Знизають плечима, тикають пальцем:
«От комусь повезло!
В нього мільйони! Багатий засранець!
Дурить бідних людей! Чмо!»
Хто хоче бути обманутим -
буде завжди сам у брехні.
Хто хоче когось звинуватити-
Буде жертвою сам по житті.
Це проста життєва фізика,
яка дається, чомусь, одиницям.
Для всіх інших це якась містика,
Або просто дурниця.
От тому хтось на п‘ядесталі
Знімає вишеньки з тОрта.
А хтось, - гине у вічній печалі
І лиш крихти збирає до рота.
19.07.2021
Немає коментарів:
Дописати коментар