Скажи, ти реально думаєш,
Що хтось тобі може щось нав’язати ?
Це все-рівно, що владу комусь над собою віддати,
сказати:
«Керуй мною, я ж маріонетка!»
Твоє життя, як суцільна рулетка:
І знаходяться ті, що тебе ображають,
Що думку свою постійно втирають,
Бо ти не маєш своєї.
А от і мораль поеми цієї:
Поки любиш ображатись, -
Будуть ті, хто тебе ображає.
Тобою керують,
Поки ти дозволяєш.
Маніпулюють,
Поки не зупиняєш.
Тобі щось нав’язують,
Поки ти це ковтаєш.
То при чім тут поезію мою картаєш,
Якщо це ти над життям своїм влади не маєш?
18/08/2021
Немає коментарів:
Дописати коментар