Компроміси

В житті все просто.

Ти, або хочеш і робиш,

Або не хочеш, і йдеш зі собою на компроміси:

Що щось собі купиш, якщо зараз заробиш;

Як схуднеш, - зможеш в старі штани влізти.

 І не приходить людині в голову,

Що якщо їй Всесвіт чогось не дає,

То значить це зовсім не помилково 

І жодної користі не принесе. 

Люди ловлять Бога за бороду,

Хочуть трусити Вселенну:

«Чому хтось помирає з голоду?

А хтось має грошей гору нескінченну?»

Борці справедливості пхаються носом 

В задуми Всесвіту цього.

І не бачать, як все влаштовано просто,

Якщо в жодне не лізти життя, окрім свого.

Коли включити малесенький мозок

І зрозуміти, врешті,

Що в кожного свій шлях душевного росту

І свої життєві мешти.

Замість того, щоб бачити свої плюси 

Людський мозок бачить чого бракує, 

І звик зі всіх сил цей Всесвіт трясти.

А його відповіді ніколи не чує:

«Людино, якщо чогось тобі не вистачає,-

Опусти свої очі, дивися під ніс.

Ти все необхідне давно уже маєш,

А якщо ще не маєш, то недоріс.

В гаманці маєш стільки - скільки маєш енергії,

Щоб ті гроші тебе не вбили.

Маєш стільки речей- скільки нервів,

Щоб ті речі тебе не вдусили».

Адже люди так забувають,

Що все чим вони обзаводяться,

Дуже багато сил споживає

І за всім доглядати приходиться.

А це енергія, і твій особистий час,

Який, як ми знаєм, не повертається.

Але бажання домінувати в речах -

І будь-який час ховається. 

Тому йдеш із душею на компроміси 

Через страх, що чогось не прибавиться.

Прийде старість, і зрозумієш, 

Що життя в компроміси не бавиться. 

Кожному дано по силі його, 

По вірі, і по енергії.

Не намагайся хотіти того,

Чого не стягнеш здоров’ям і нервами.

19:28

06/09/2021