Я хочу когось врятувати,

Дати надію, припідняти, 

Забуваючи про себе. 

Про власний сум з землі до неба.

Я хочу когось засудити, 

Направити, часом, повчити,

Сказавши, як то треба добре жити,

Забувши, що сама ще вчусь ходити. 

І, попри, всі свої тенета

Я маю превеликий "плюс".

Мною ж написані памфлети 

Відновлюють мені ж мій пульс. 

Це моя «віршотерапія».

Це моє рідне слово «дихай»

Це моя творчість, як стихія,

Що зцілює всі рани тихо.

01/04/2021

Львів