"Самозванка"

Мені хресна, якось, сказала, 

Що в мене доросла душа.

Я дякувала та усміхалась: 

Мабуть тому в мене хист до вірша. 

Навіть титани, іноді, ламаються

Через нехватку віри в себе.

Це ззовні не відображається, 

Зате по швах тріщить усе зсередини.

Я не вірила, що людству треба вірші.

Та ще й мої! Я ж не Костенко Ліна, 

Не маю досвіду великого, як інші, 

Мої слова для багатьох незрозумілі. 

Та я дозволила собі бути собою: 

Недосвідченою, ще й море помилок за спиною.

Я самозванка, що римує правою рукою, 

І з моїм досвідом комусь буду важливою. 

Зараз мені 23. 

Приблизно четвертина віку.

А я лиш починаю вірити, 

Що комусь зможу дарувати віру.

Що хтось прийме мій творчий "вайб",

Зрозуміє, що єдине всім спасення -

Це бути вільним від суспільних  сподівань, 

Лиш тут і зараз керуватися натхненням.

11/04/2021