"Гра у карти"

Скажи мені, дорога: 

Хто і що тобі наобіцяв? 

А ти? Бувало шо обіцяла, 

А, потім, за обіцяним шкодувала? 

Виглядаючи з горища на будинки, 

Я дивуюсь скільки вікон і квартир:

Снуємо кожен свої павутинки 

Як можна більші, в висоту і вшир.

Видно старі  дахи з марсарди,

Давно ржавілі комини і димоходи.

Життя розкинуло нам свої карти 

І витягує щодня нову колоду.

Хто може бути абсолютно впевненим 

у завтрашньому дні?

Чи можна, будучи  приземленим,

Літати високо вгорі? 

Ох, я стояла, дихала дощем, 

І мокрими дахами Львова,

Боялась жити одним днем,

Але хотіла не боятися свободи.

Як змиритись з думкою: що нема гарантій.

Що мої плани насмішили Бога?

Що, навіть, здібний і найбільш завзятий

Не певен, що здобуде перемогу.

І що ж тепер залишиться гадати :

Комусь щастить, хтось - вічно безталанний? 

Життя роздало карти, аби грати. 

Його розклади завжди бездоганні.

15/04/2021