"Порт"

У мене з'явилась агресія. 

Тепер в мене інший темп.

Я зі своєї депресії 

Зробила собі контент.

Емоційні качелі? - 

У цьому суть моя. 

Як на віолончелі, 

Граю на нервах я.

Це виходить не спеціально:

Я впадаю в маленький стрес 

І стаю асоціальною,

Коли в житті зникає прогрес. 

А, потім, ще й інтерес. 

Я не бачу причини плакати,

Не бачу причини сміятись, 

Не бачу причини балакати,

І не бачу причини мовчати. 

Я не хочу бути бідною, 

І не мрію купатись в грошах.

Всього лиш хочу вірити,

Що простого завжди буде вдосталь.

Я не хочу бути самотньою 

І не хочу бути з кимсь. 

Мені не треба навколо сотні,

Коли є хоча б хтось один. 

Я хочу бути сильною.

І хочу до когось на ручки.

Я ношу взяла непосильну, 

Але нести її тепер мушу. 

Я сама собі кат і жертва.

Я сама собі пекло і рай.

Я не жива і мертва.

Я не кава і, навіть, не чай.

Я всього лиш проста людина,

Яка шукає таких же, як я,

Які шукають свою причину, 

Щоб вчепитися якось в життя.

Щоб воно не кидало постійно мене за борт. 

Вчепитись зубами за дерево 

І доплисти в найближчий порт. 

Щоб знайти ще одну причину

Для чого я тут на Землі.

І,  що моя любов до рими 

Потрібна не тільки мені.

24/04/2021