"В що ти віриш?"

Ти ж сама не віриш, 

Що здатна розвернути світ.

Хоча, якщо свій погляд зміниш,

То стане вищим твій політ.

Ти ж сама не віриш 

У свій маленький  хист.

"Кому він треба? Лізь зі шкіри. 

Працюй на стаж юні роки"

Ти ж не віриш, що, якщо колись з'явилась, - 

Значить вже потрібна цій Землі, 

І щось тобі дано, з чим народилась, 

І людям це потрібно, що в тобі.

Ти ж не віриш у твої малюнки, і вірші,

цифри, формули хімічні, може. 

Ти ж не віриш, що твої танці до душі

Надихнуть когось і комусь допоможуть.

Ти віриш в схему, у готовий шлях:

Садочок, школа, універ, робота, 

Машина, дім... А до душі - ніяк. 

Коли їй жити, між цього болота?

Ти віриш, що держава дасть гарантій 

І ти колись отримаєш стабільність.

І потопаєш в круговерті тій проклятій 

Бо всім зручна. Крім себе. Така дійсність. 

Себе я ловлю знову у думках,

Що хочу когось врятувати. 

У кожного до Бога власний шлях

І лиш сама себе ти в силах відкопати.

07/04/2021