"Агроном"

Ніхто не знає,

Коли і, як наступить твоє дно,

Коли зі сну здригнешся, і згадаєш,

Що хочеш жити, по-інакшому, якось...

Якось не так, як жила все життя,

Коли не відрізнити день від дня,

Бо всі вони змішались. Такі схожі:

Однотипні і скучні, як перехожі. 

Якось не так, як тебе вчили жити .

Ну як іще я можу пояснити? 

О, точно! Подивися на дітей!

Як багато в цих очах ідей! 

Їм все цікаво! До пори, до часу...

А потім бачать невдоволену гримасу, 

Яка кричить: "На себе подивись! 

Ти вся брудна, від квітів і землі!

Йди швидко у кімнаті приберись,

Сідай за стіл! Англійську вчи!"

І, може, вона стала б агрономом, 

А, може, просто люблячим флористом, 

Хоча... Яка різниця, що до того? 

Краще грошима володіти, аніж хистом.

Все ж кимось виросла! Лінгвістом! 

Батьки натішитись не можуть, тільки щось ...

Нема більше в очах дитячих блиску,

хоч все по плану йшло, усе вдалось. 

Мала й сама не знає, що таке.

Давно забула, як душі - хотіти. 

І не вона над грішми. Гроші взяли верх.  

А радості не так багато, як від квітів.

28/03/2021 /04:43